-
1 память
1) (способность помнить) пам'ять (-ти), (реже) тямка. -ть к числам - пам'ять на числа, до чисел. Твёрдая -ть - добра пам'ять. В здравом уме и твёрдой -ти - в добрій пам'яті і при розумі (или: в цілому і повному розумі) бувши. Дурная, слабая -ть - ледача пам'ять. Короткая -ть - коротка пам'ять. Врезаться (врезаться) в -ть - в тямки (в тямку) вбиватися (вбитися), в тямку вдаватися (вдатися), в помку даватися (датися), в пам'ять (в пам'ятку) впадати (впасти) кому. [Добре Московщина в тямку їй далася (Шевч.). Чимсь вона йому в тямки вбилася]. Выбрасывать, выбросить из -ти - викидати; викинути з пам'яти (з тямки, з голови). Держать в -ти - мати на пам'яті (в тямці), держати в голові. Не задержалось в -ти - не впало в пам'ятку, не вдержалося голови. Запечатлевать, запечатлеть в -ти - відбивати, відбити (закарбувати) в пам'яті, в пам'ятку. Запечатлеться в -ти - відбитися в пам'яті, впасти в пам'ятку, бути в тямку. Зараниваться, зарониться в -ть - западати, запасти в пам'ятку. Изглаживаться (изгладиться), исчезать (исчезнуть), вылетать (вылететь) из -ти - виходити (вийти) з пам'яти, випадати (випасти) з пам'яти, зникати (зникнути) з пам'яти, викидатися (викинутися) з пам'яти, вилітати, вилетіти з пам'яти, кому, голови не держатися. [Вона ніколи в мене з пам'яти не виходила і до віку не вийде (Конис.)]. Изощрять, -рить -ть - виправляти (гострити), виправити пам'ять. Лишаться, лишиться -ти - тратити, утратити пам'ять позбуватися, позбутися пам'яти. Оставаться, остаться в -ти - пам'ятатися, запам'ятатися. Притуплять, притупить -ть - притирати, притерти пам'ять. -ть притупилась - пам'ять притерлася. Удержать в -ти - запам'ятати, запам'ятувати. [Він добре запам'ятував кожне слово]. Удерживаться в -ти - держатися голови. Это совсем вон у меня из -ти - це зовсім (геть) випало мені з пам'яти. На -ти вертится - на думці крутиться. Приводить, привести в -ть кого - опам'ятати кого. Приходить, прийти в -ть - до пам'яти приходити, прийти, опам'ятатися. Без -ти - непритомно, без помку. [Він непритомно впав на стілець. Плив без помку]. Не идёт из -ти - не йде з пам'яти, з думки кому що. Без -ти влюблён - шалено закоханий. -ть изменила кому - пам'ять зрадила кого. Если не изменяет мне -ть, то это случилось в прошлом году - коли (як) не зраджує мене пам'ять, то це сталося минулого року (торік). Учить на -ть (наизусть) - учити на пам'ять. С -ти, по -ти - з пам'яти, з голови. Сказать, прочитать по (с) -ти - по пам'яті, з голови проказати. Отшибло кому -ть - памороки забило кому;2) (воспоминанье) пам'ять, пам'ятка, пам'ятання, згадка, спомин, споминок (-нку). [Небіжчик лишив добру по собі пам'ять. Пам'ятання про тебе час у мене не відніме (Куліш). Один по однім роки встають у спомині моїм (Черняв.)]. На -ть - на пам'ять, на пам'ятку, на спомин(ок), на споминку, на спогад, на згадку, на згадування, на пам'ятання, на незабудь про кого, про що. [Я вам на незабудь спишу думки сумні (Л. Укр.)]. В -ть кого - на пам'ять (на спомин, на спогад) про кого, про що. За мою -ть, на моей -ти - за моєї пам'яти. [За моєї пам'яти такого не бувало]. Для -ти - на пам'ятку, на незабудь. [Запишу собі на пам'ятку]. Блаженной -ти - святої пам'яти. По старой -ти - за давньою звичкою. Дай бог -ть, -ти - дай, боже, на пам'ять. [Дай, боже, на пам'ять, у вівторок, чи що не діялось]. Я дам ему о себе -ть - я йому пригадаюся. Приводить, привести что кому на -ть - нагадувати, нагадати, пригадувати, пригадати кому що. [Усе пригадав собі, а того таки не згадав]. Приходить (прийти) на -ть - приходити (прийти) на згадку, навертатися (навернутися) на пам'ять, спадати (спасти) на думку кому, даватися (датися) на згадку, уставати (устати) в думці. [Прийшла йому на згадку давня розмова. Але той мотив ніяк не давався на згадку (Л. Укр.)]. Стёрлась -ть о ком - згладилася пам'ять про кого, слід загув на ким. [Їх давно на світі нема, і слід за ними загув].* * *1) па́м'ять, -ті2) ( воспоминание) па́м'ять, спо́гад, -у, спо́мин, -у, зга́дка3) (способность воспринимать действительность) па́м'ятьбольно́й лежа́л без па́мяти — хво́рий лежа́в неприто́мний (без па́м'яті; без тя́ми)
-
2 приходить
прийти, притти и придти1) приходити (в песнях и приходжати) прийти, (редко) доходити (в песнях и доходжати), дійти, (подходить) надходити, надійти, (прибывать) прибувати, прибути (во множ.) поприходити, подоходити, понадходити, поприбувати куди, до кого, до чого. [Коли це приходить до його лисичка та й питає (Рудч.). То козачка-неборачка до його приходжає (Чуб. V). Прийшов до його отаман його (Пісня). Всі поприходили до його (Єв.). Я до тебе, дівчинонько, я до тебе доходжав (Пісня). Доходили молодиці знакомі навідати (М. Вовч.). Чом ти ніколи до нас не дійдеш? (Харк.). Завтра, гуляючи, я сам надійду до тебе (Тесл.). А ви чого, Федоре, надходили? (Стеф.)]. С чем -шёл, с тем и ушёл - як прийшов, так і пішов. -ходите к нам почаще - приходьте до нас частіше. Наконец и он -шёл - нарешті й він прийшов (надійшов). -шла весть, вести - прийшла (надійшла, наспіла) звістка, вісті. [Прийшла звістка до милої, що милого вбито (Метл.)]. Поезд -дит в пять часов - поїзд (потяг) приходить о п'ятій годині. -шёл поезд - прийшов (надійшов) поїзд (потяг). -дит, -ти к концу - доходити, дійти краю (кінця), кінчатися, кінчитися, бути на скінчу; на кінець вийти; срв. Приближаться к концу. [От уже і третій день кінчався (Рудч.). А на дворі тимчасом січень був на скінчу (Свидн.). Борше з жидом на конець вийду, як в тобов (Франко. Пр.)]. Наши припасы стали -дить уже к концу - почали ми вже з харчів вибиватися. -шёл кому конец (переносно) - урвався бас, урвалася нитка (вудка) кому. [Всьому земству урвалася тепер удка (Котл.)]. -дить, -ти в возраст - доходити, дійти до зросту и зросту; (о девушке) на порі, на стану стати. [Як дійшли вже до зросту, пішли собі щастя шукати (Ум.). Росла, росла дівчинонька та й на стану стала (Пісня)]. -дёт черёд - дійдеться ряд. К чему дело -дёт - до чого дійдеться. -дить, -ти в порядок - приходити, прийти до ладу, до порядку, на лад спасти, зійти; (упорядочиваться) порядкуватися, упорядкуватися; срв. Порядок. [Думка вспокоювалася, міцніла, порядкувалася (Франко)]. -ти в беспорядок - на безлад піти. [Порядкує з тиждень, то наче все й на лад спаде. А від'їде, то й знов усе піде на безлад (Мова)]. -дить, -ти на помощь см. Помощь. -дить, -ти в сознание - приходити, прийти до пам'яти (до притомности, до розуму и в розум) опритомнювати, опритомніти. [До смерти своєї до пам'яти не приходив (Драг.). Він трохи прийшов у розум і оглянувсь навкруги себе (Яворн.)]. -дить, -ти в себя, в чувство - приходити, прийти до пам'яти, до чуття, опритомнювати, опритомніти, о[с]тямлюватися. о[с]тямитися. очутитися, очутіти, очутися, прочутитися, очунювати, очуняти, прочунювати(ся), прочуняти(ся), очуматися, прочуматися, розчуматися, розчуманіти, прочинатися, прочнутися (реже прочинати, прочнути), опам'ятатися и -туватися, пропам'ятатися, спам'ятатися, спостерегтися; срв. Опомниваться, Очнуться, Очувствоваться, Отойти 7. [Тоді Олеся мов до пам'яти прийшла (М. Вовч.). Лука опритомнів трохи, побачивши знайому обстанову (Коцюб.). Вітерець дмухнув на неї, от вона отямилася (Квітка). Ох! і досі я не стямлюся: де ти, щастя молоде! (Крим.). Не, знаю. що й робити, як оживити губи її побілілі, як їм запомогти очутитись (Г. Барв.). Устань, устань, милая, прочутися (Чуб. V). Він і стрепенеться од того слова її і мов очутіє, заговорить до неї (М. Вовч.). Дорогою він очуняв (Франко). Насилу прочунявся (Шевч.). Очумався вже в хаті (Мирн.). Нехай трохи прочумається (Котл.). А я розчумався, вхопив булат у руки (Біл.-Нос.). Він розчуманів трохи на дворі (Хорол.). Зараз вони і ну його качати, поки аж прочнувся він (Рудч.). І вже не скоро я опам'ятався (Самійл.). Як упав, зуби стяв, ледве спам'ятався (Чуб. V). Смерклося зовсім. Він аж тепер мов спостерігся (Франко)]. -дить на ум, в голову - спадати (спливати, збігати, набігати, навертатися, приходити) на думку, впадати в голову. [На думку спадають дитячі згадки (Васильч.). Збіга мені на думку, з чого то береться часом, чим держиться та, мовляв, уподоба чи любва (М. Вовч.). А що це тобі усе світа на думку навертаються? (М. Вовч.). Приходить мені на думку (Франко)]. Мне -шло на ум, на мысль, в голову - мені спало (спливло, зійшло, набігло) на думку, мені здумалося, мені впало в голову, я прийшов, на думку (на гадку). [Ти ізнов сумуєш, Наталко? Ізнов тобі щось на думку спало? (Котл.). Що це тобі на думку таке зійшло? (Мирн.), Та я бач тільки спитала, - так набігло на думку (Н.-Лев.). Допіру мені оте слово впало в голову, та зараз забулося (Васильк. п.)]. Мне никогда не -дило это на ум - мені ніколи це на думку не спадало. [Нікому з присутніх не спадало на думку таке слово (Єфр.). Тільки того не мала, чого бажати на думку ве спадало (Грінч.)]. Внезапно, вдруг -шло на ум, в голову кому - стукнуло в голову кому, шибнула думка кого. [Стукнуло в голову Оленці: чи не піти це до його (Тесл.). Він був такий веселий, поки думка про Рим його не шибла (Куліш)]. Это никому не могло -ти в голову - нікому це і на думку не могло спасти, і в голову не могло впасти. Уж если ей что -дёт на ум, в голову, так… - вже як їй що впаде (стрілить) в голову, то… [Їй як що стрілить в голову, то й діло тут (Франко)]. -дить на память - приходити на згадку, спадати (спливати, навертатися) на пам'ять (на згадку), уставати на думці; срв. Память. [Мимоволі спадає тут на пам'ять сторінка з давнього минулого нашого Київа (Н. Рада)]. Не -дить на память - не даватися на згадку. [Ми силкувались потім з товаришем відновити цей немудрий мотив, та він ніяк не давався на згадку (Корол.)]. -дить, -ти к мысли - приходити, прийти до думки, намислитися (що зробити). -дить, -ти к пониманию чего-л. - доходити, дійти до розуміння чого. -дить, -ти к соглашению по поводу чего - приходити, прийти до згоди (до порозуміння), учиняти, учинити згоду, порозуміватися, порозумітися, злагоджуватися, злагодитися, погодитися за що; срв. Соглашаться. [От взялись за діло, зговорились, злагодились (Федьк.). Тоді знов якось (новгородці) між себе погодились і инших уже збройних людей до себе призвали (Куліш)]. -ти к единодушному соглашению, решению - прийти до одностайної згоди, узяти думку і волю єдину (Куліш). -ти к какому-л. решению - вирішити, (после совместного обсуждения) ураяти, урадити(ся) (що зробити); срв. Порешить. Я -шёл к убеждению, что… - я впевнився, що…, я переконався, що…, (к твёрдому убеждению) я дійшов до твердого переконання. -ти к заключению (путём логического мышления) - дійти до висновку (порешить) стати на чому. Они -шли к заключению, что… - вони стали на тому, стало у них на тому, що… [Мудрували і гадали, і на тім в них стало, що… (Рудан.)]. -ти в отчаяние - вдатися (вкинутися) в розпач (в розпуку). -дить, -ти в упадок - приходити, прийти до занепаду, занепадати, занепасти, підупадати, підупасти, упадати, упасти, западати, запасти. [Запали городи, занепали і всі торги по лядському краю (Куліш). Упало здоров'я, почав (Хмельницький) на силах знемагати (Куліш)]. -дить, -ти в совершенный упадок - зводитися, звестися ні на що (на нівець), зійти на пси (на нівець). -дить, -ти в негодность - нікчемніти, знікчемніти, зледащіти. [На тім стоїть сила нашої словесности; з того вона до віку-вічного молодітиме, і ніколи вона тим робом не знікчемніє (Куліш). Зледащіла, не здужаю і на ноги встати (Шевч.)]. -дить, -ти в ветхость - постаріти(ся). -ти в нищету - впасти в злидні, зійти на злидні. -дить, -ти в забвение - іти, піти в непам'ять. [Якби не було цих літописів, то вся минувшина наша пішла-б у непам'ять(Єфр.)]. -дить, -ти в ужас - жахатися, (в)жахнутися. -дить, -ти в (крайнее) смущение - (дуже) засоромлюватися, засоромитися. -ти в (крайнее) изумление - (великим дивом) здивуватися, здуміти. -ти в тупик - см. Тупик. -ти в гнев, в ярость - розгніватися, розлютуватися, розпасіюватися. [Чоловік так розпасіювався, що мало не побив жінки (Уман.)]. -дить в раздражение - роздратовуватися, роздратуватися, (вульг.) роздрочуватися, роздрочитися, (во множ.) пороздратовуватися, пороздрочуватися. Мне -шла охота - узяла мене охота, припала мені охота (що робити). [А коли вже тобі припала така охота читати, то підожди - я тобі дам иншу книжку (Васильч.)];2) приходити, прийти, надходити, надійти, заходити, зайти; срв. Наступать, Наставать, Приспевать. [Ой як прийде ніч темненька, - я не можу спати (Чуб. V). Час приходить умирати, нікому поради дати (Дума)]. -шёл конец - надійшов кінець, прийшов (наступив) край. [Усьому наступає свій край (Грінч.). Тільки-ж тому раюванню надійшов швидко кінець (Крим.)]. -дят праздники - надходять свята. -шёл день отъезда, срок платежа - надійшов день від'їзду, платіжний речінець (термін). -шла весна - надійшла (настигла) весна. [Надійшла весна прекрасна (Франко)]. -шла осень, зима - надійшла, настигла, зайшла осінь, зима. [Рано цього року осінь зайшла (Васильч.)]. Пришедший - (той) що прийшов и т. д. -ший в упадок - занепалий, підупалий, упалий. -ший в негодность - знікчемнілий, зледащілий; (от работы) спрацьований. -ший в смущение - засоромлений. -ший в гнев, в ярость - розгніваний, розлютований и т. д.* * *несов.; сов. - прийт`иприхо́дити, прийти́; ( прибывать) прибува́ти, прибу́ти; (наставать, наступать) настава́ти, наста́ти, надхо́дити, надійти́; (о мысли, догадке, воспоминании) спада́ти, спа́стимне пришла́ охо́та — мене́ взяла́ охо́та, мені́ припа́ла охо́та
он приходи́л в нетерпе́ние — його́ бра́ла нетерпля́чка
прийти́ в весёлое настрое́ние — розвесели́тися
прийти́ в себя — ( после обморока) оприто́мніти, очу́няти, очу́нятися, очу́матися; ( опомниться) опам'ята́тися, отя́митися, схамену́тися
прийти́ в я́рость — розлютува́тися
прийти́ к заключе́нию — дійти́ ви́сновку, ви́снувати
прийти́ к [твёрдому] убежде́нию — [тве́рдо] перекона́тися
прийти́ к соглаше́нию — дійти́ (прийти́ до) зго́ди; ( достичь взаимопонимания) порозумі́тися
приходи́ть, прийти́ в движе́ние — почина́ти, поча́ти ру́хатися, урухо́млюватися, урухо́митися; ( шевелиться) воруши́тися, заворуши́тися
приходи́ть, прийти́ в него́дность — роби́тися, зроби́тися неприда́тним
приходи́ть, прийти́ в противоре́чие (в столкнове́ние) — захо́дити, зайти́ в супере́чність (в су́тичку)
приходи́ть, прийти́ в раздраже́ние — дратува́тися, роздратува́тися
приходи́ть, прийти́ в смуще́ние — бенте́житися, збенте́житися; ( чувствовать неловкость) ніякові́ти и ні́яковіти, зні́яковіти; ( стесняться) соро́митися и засоро́млюватися, засоро́митися
приходи́ть, прийти́ в у́жас — жаха́тися, жахну́тися и вжахну́тися
приходи́ть, прийти́ в умиле́ние — розчу́люватися, розчу́литися
приходи́ть, прийти́ к концу́ — дохо́дити, дійти́ кінця́ (до кінця́), добіга́ти, добі́гти кінця́
приходи́ть, прийти́ на по́мощь — допомага́ти, допомогти́, прихо́дити, прийти́ на допомо́гу
-
3 monument
n1) пам'ятник, монументa monument to smb., smth. — пам'ятник комусь, чомусь
2) пам'ятка3) (the м.) колона в Лондоні (на згадку про пожежу 1666 р.)4) надгробний пам'ятник (скульптура)* * *n1) пам'ятник2) ( the Monument) колона в Лондоні на згадку про пожежу 1666 p.3) icт. надгробний пам'ятник -
4 remembrance
n1) пам'ятьin remembrance of smb. — на пам'ять (на згадку) про когось
2) спогад, згадка3) сувенір, подарунок на згадку4) pl привіт (через когось)R. Day — іст. день пам'яті загиблих під час першої світової війни (11 листопада)
R. Sunday — церк. поминальна неділя
-
5 припоминаться
припомниться пригадуватися, пригадатися, нагадуватися, нагадатися, згадуватися, згадатися, (обыкновенно с отрицанием) даватися, датися на згадку; (приходить на память) спадати, спасти на пам'ять, на пам'яті ставати, стати; срв. Вспоминаться. [Усе, все тепер пригадується мені (Тесл.). Усе пригадалося Олесі (М. Вовч.). І враз згадалось, як ще малим хлопцем повісив кота (Коцюб.). Він (мотив) ніяк не дававсь на згадку (Корол.). Спадає на пам'ять сторінка з давнього минулого (Н. Рада). Тоді тобі усі діла на пам'яті стануть (Чуб.)].* * *несов.; сов. - прип`омнитьсяприга́дуватися, пригада́тися и поприга́дуватися -
6 burn
In1) опік; обпечене місце2) клеймо, тавро3) випалювання рослинності на землі, призначеній для обробітку4) розм. струмокIIv (past і p.p. burnt)1) палити, спалювати (тж burn down)2) пропалювати, випалювати (цеглу)3) використовувати як паливо, топити4) фіз. спалювати в ядерному реакторі5) горіти, палати; згорати7) припікати; обпікати (ся)8) загоряти9) пригоряти (про їжу)10) дати згоріти11) висушувати (рослинність); обпалювати12) страчувати на багатті, спалювати13) амер., розм. стратити на електричному стільці15) мчати щодуху (часто burn up)□ burn away — поступово згорати
□ burn down — спалювати вщент
□ burn into — в'їдатися, врізатися (в пам'ять)
□ burn out — випалювати; спалювати
□ burn up — а) розпалювати; б) загоратися; в) розгнівати (ся); г) розм. дати прочухана
* * *I n1) опік; обпечене місце2) клеймо, тавро3) випалювання рослинності (на землі, призначеної до обробітку)4) випалювання ( цегли)5) сигарета6) cл. ошуканство, обманII v(burnt, burned)1) палити, спалювати (тж. burn down); випалювати; використовувати як паливо; топити ( яким-небудь матеріалом); фiз. спалювати в ядерному реакторі; xiм. згоряти, швидко окислятися2) горіти, палати, згоряти (тж. burn away); палати, горіти (ентузіазмом, ненавистю); горіти, світити ( про лампу); горіти, сяяти ( про зірки); ( for) мати палке бажання ( володіти чим-небудь), жадати3) обпекти, отримати опік4) викликати загар, засмагу ( про сонце); загоряти6) обпалювати (цеглу, гончарні вироби); випалювати ( вугілля)7) висушувати ( землю); викликати тріщини; обсмалювати8) спалювати, страчувати на багатті; померти на багатті; aмep.; cл. стратити на електричному стільці9) мeд. припікати; таврувати ( тварин)10) викликати печію, пекти11) мчати щосили ( часто burn up)12) cл. обдурити; ошукатиIII nшотл. струмок, струмочок -
7 commemorate
v1) святкувати, відзначати (роковини тощо)* * *v1) святкувати, відзначати ( яку-небудь подію)2) влаштовувати на згадку, на честь; ознаменовувати3) відзначати в наказі; оголошувати подяку -
8 honour
1. n1) честь; чесність2) благородство, шляхетність; честь3) добре ім'я, добра репутація, честь4) цнота; чистота; доброта; жіноча честь5) почесть; шаноба, пошана; повага; шануванняin honour of smb., smth. — на честь когось, чогось
6) слава, честь7) честь (у формулах ввічливості)your H. — ваша честь
9) pl почесті; урядові нагороди, ордениthe last honours — останні почесті, похоронна церемонія
10) pl відзнака (при складанні екзаменів)11) уклін, реверансhonour lap — спорт. коло пошани
honour system — а) система приймання екзаменів на основі повного довір'я студентам; б) розконвоювання в'язнів
honours degree — унів. диплом з відзнакою
2. v1) шанувати; поважати, вшановувати3) фін. оплатити* * *I n1) честь, чесність; благородство2) добре ім'я, гарна репутація; ( жіноча) честь; цнотливість, чеснота, чистота3) пошана, шана; повагаin honour of smb, — на честь кого-небудь; на знак поваги до кого-небудь; на згадку про кого-небудь
honour lap — cпopт. коло пошани; честь, слава
4) честь5) pl почесті; ( урядові) нагороди6) pl; cл. відзнака ( при здачі іспитів)7) pl; кapт. онери ( старші козирні карти)8) icт. уклін, реверансII v1) шанувати, поважати2) ( with) удостоювати3) дотримуватися ( умови); виконувати ( зобов'язання)4) eк. акцептувати ( тратту); оплатити (тратту, чек) -
9 in
1. n1) pl (the ins) розм. політична партія, що перебуває при владі2) звич. pl той, хто перебуває при владі, впливова особа3) вплив, влада4) pl команда, що відбиває м'яч (крикет)ins and outs — входи і виходи; деталі, подробиці; завсідники
2. adj1) внутрішній, розташований всередині2) спрямований всередину3) розм. що перебуває при владі4) розм. призначений для вузького кола5) розм. модний, популярний6) спорт. що подає (м'яч)3. adv1) всерединіis anybody in? — чи є там хто-небудь?, чи є хтось вдома?
2) вдома; у себе (на роботі тощо)he is not in today — його немає сьогодні (вдома, на роботі тощо)
3) всередину, туди4) з внутрішнього бокуa coat with the furside in — шуба на хутрі, дублянка
to be in — прибувати (про пошту тощо); наставати (про весну тощо); бути у в'язниці; бути при владі; горіти
◊ to have it in for smb. — мати зуб на когось
◊ in with you! — заходьте!, приходьте!
◊ in with it! — неси сюди!
◊ in and out — то всередину, то надвір; з ваганнями
◊ now in now out — то туди, то сюди
◊ to be in with smb. — бути в добрих стосунках з кимось
◊ to be in for it — бути у скрутному становищі
◊ to be in for a competition — брати участь у конкурсі
4. v1) збирати, складати (сіно)in the hay before it rains — складіть сіно, поки немає дощу
2) оточувати, обгороджувати5. prep1) у просторовому значенні у, в, на2) у часовому значенні у, в, за, через, протягомin the past — у минулому
in good time — завчасно, заздалегідь
3) період, проміжок часу через, за, протягом4) обставини, умови, оточення у, в, при, з, за, наin smb.'s place — на чиємусь місці
in cash — при грошах, з грішми
5) рід, спосіб діяльності, місце праці у, вto be engaged in trade — працювати в торгівлі, займатися торгівлею
6) зовнішній вигляд, одяг тощо7) ознака, властивість, сфера прояву у, на8) сфера спеціалізації, тема книжки, лекції тощо з9) матеріал, з якого або за допомогою якого щось зроблено з10) мова, якою розмовляють, пишуть11) причина, мета від, у, на◊ in case — якщо; у разі
◊ in detail — докладно
◊ in fact — насправді
◊ in fashion — у моді
◊ in front — попереду, перед
◊ in haste — похапцем, поспішно
◊ in my opinion — на мою думку
◊ in order — для того, щоб
◊ in pairs — парами
◊ in rows — рядами
◊ in so far as — оскільки
◊ in spite of — незважаючи на
◊ in that — оскільки; тому що
◊ in turn — по черзі
◊ in use — у вжитку
◊ in a whisper — пошепки
◊ in accordance with — згідно з
◊ in any case — в усякому разі
◊ the book in question — книжка, про яку йдеться
◊ to take part in smth. — брати участь у чомусь
◊ what is the new style in hats? — які капелюхи тепер модні?
◊ what shall I go in? — що мені надіти?, в чому мені піти?
◊ I did not know he had it in him — я не знав, що він здатний на це
◊ to get in front of oneself — амер., розм. діяти швидко й енергійно; перевершити самого себе
* * *I [in] prep1) у просторовому значенні вказує на знаходження в межах або всередині чого-небудь в, у, на; знаходження в якому-небудь місці в, у, на; напрямок або рух усередину в, у2) у часовому значенні вказує на момент або період часу, частину доби, пору року, рік, століття в, у, протягом, за, через; разом з iм. передається відповідними прислівникамиin time — негайно; вчасно; завчасно
3) указує на атмосферні зовнішні умови в, у, на, при4) указує на обставини, умови в, у, при, за5) указує на фізичний або душевний стан кого-небудь, стан предмета в, у6) указує на зовнішній вигляд, одяг в, у7) указує на причину або ціль в, у, від, наin answer, in reply y — відповідь
8) указує на спосіб дії, стиль в, уin accordance with — відповідно до, згідно
9) указує на характер розташування осіб, предметів по, за10) указує на сферу прояву ознаки або область дії в, у, на, з, по11) указує на участь у чому-небудь в, уaccomplices in a crime — співучасники злочину; включення в, у
12) указує на місце роботи, приналежність до певної групи осіб в, у13) указує на спосіб вираження, засіб, матеріал14) указує на кількісне співвідношення е поділ на, в, з15) указує на ступінь або обсяг в, у17) у сполученняхin front of — перед, спереду; біля
in general — в цілому; взагалі
in itself — сам по собі; як такий
in the end — в остаточному підсумку; зрештою; нарешті
II [in] nin return y — відповідь; в обмін, замість; у свою чергу, зі свого боку; у порядку компенсації
1) pl ( the ins) політична партія, яка перебуває при владі; pl той, хто знаходиться при владі; впливова особа; вплив, влада; зв'язки2) pl команда, яка відбиває м'яч (крикет, бейсбол)III [in] a1) розташований усередині, внутрішній2) спрямований, звернений усередину3) який знаходиться при владі; правлячий4) призначений для вузького кола, для посвячених5) модний, популярний; який реагує, відгукується на все нове6) cпopт. який подаєIV [in] adv1) усередині; вдома; у себе (на роботі, у своєму кабінеті); усередину, тудиcome in! — увійдіть!; з внутрішньої сторони
2) aмep. вказує на тривалість процесуto be in — прибувати бути прибраним наставати ( про сезон) бути в моді бути у в'язниці бути при владі горіти, палати cпopт. подавати м'яч (крикет, бейсбол)
V [in] v; діал.in and out — зовні е усередині; то всередину, то назовні; то туди, то сюди
1) збирати, забирати2) оточувати, огороджувати -
10 in memoriam
лат.на згадку ( про кого-небудь), пам'яті (в епітафіях, пам'ятних написах) -
11 keep
1. n розм.1) прокорм; годування; утримання2) запас кормів для худоби, фураж3) угодованість4) pl право залишити собі вигране; гра на інтерес5) іст. фортеця6) ув'язнення7) охорона, варта8) тех. контрбуксаfor keeps — назавжди; остаточно
you can have it for keeps — можете вважати це своїм, дарую це вам
2. v (past і p.p. kept)1) тримати, мати, зберігати2) не викидати, берегти; залишати3) не повертати, залишати собі4) утримувати, володіти5) мати для послуг (покоївку тощо)6) утримувати, мати на утриманні; забезпечуватиto keep parents, to have parents to keep — мати на утриманні батьків
to keep a mistress — утримувати (мати) коханку
7) мати в продажу (асортименті)we do not keep postcards — у нас не буває листівок, ми не продаємо листівок
8) затримувати, не відпускати9) охороняти, захищати, утримувати10) зберігатися, не псуватися; не давати псуватися11) не старіти, зберігати новизну12) залишатися (в якомусь місці)to keep at home — сидіти вдома; не виходити з дому
13) рухатися (в якомусь напрямі)15) відзначати, святкувати16) вести (запис, протокол, рахунок тощо)17) утримувати в порядку; регулярно прибирати (кімнату тощо)18) пам'ятати; зберігати (в пам'яті)19) відвідувати (церкву, лекції тощо)20) функціонуватиschools keep today — сьогодні у школах є заняття; сьогодні школи працюють
21) примушувати когось продовжувати робити щось22) утримуватися (від чогось — from smth.)24) не підпускати (когось до чогось — smb. away from smth.)27) набридати (комусь чимсь — at smb. with smth.)29) з дієприкметником теперішнього часу продовжувати робити щосьkeep back! — назад!, не підходити!, відійдіть!
keep down — продовжувати сидіти (лежати, не вставати)
keep down! — не вставати!, лежати!, не піднімайся!
keep in! — не виходьте!, не висовуйтеся!
keep off — триматися на відстані, не наближатися
keep off! — назад!, відійдіть!, не підходити!
keep your hand off! — руки геть!, руками не чіпати!
keep on! — продовжуйте!, далі!
to keep on at smb. about smth. — приставати до когось з чимсь
keep out — триматися поза (чимсь); не заходити
keep under — стримувати, затамовувати, угамовувати
keep up — триматися на попередньому рівні, не змінюватися
to keep company with smb. — розм. гуляти з кимсь
to keep one's head cool — зберігати спокій, не розгублюватися
to keep one's mouth shut — мовчати, помовчувати
to keep the ball rolling — енергійно продовжувати справу, підтримувати веселу розмову (веселий настрій тощо)
to keep the pot boiling — заробляти на життя, підробляти
to keep one's head above water — зводити кінці з кінцями; не залізати в борги
to keep on ice — амер. відкладати в довгий ящик
to keep one's end up — відстоювати свої позиції, стояти на своєму
keep at it! — не здавайся!, тримайся!
to keep silent — не шуміти, не рухатися
to keep well — почувати себе добре, не хворіти
to keep smb. awake — не давати комусь спати
to keep smb. (a) prisoner — тримати когось у полоні (в ув'язненні)
to keep smb. going — підтримувати когось матеріально
* * *I [kiːp] n1) прокорм, харчування, утримання2) запас кормів для худоби, фураж3) угодованість4) pl гра на інтерес5) icт. центральна, частина або вежа середньовічного замка; фортеця6) тex. контрбукса7) pl; гipн. кулаки для посадки клітіII [kiːp] vfor keeps — назавжди; остаточно
( kept)1) тримати, мати, зберігати, підтримувати, продовжувати ( щось робити)2) не викидати, берегти; залишати3) не повертати, залишати собі4) утримувати; мати ( кого-небудь) служником6) мати в продажу, в асортименті7) затримувати, не відпускати8) охороняти, захищати9) зберігати, не давати псуватися; зберігати новизну, не застаріватиIIIkeep her so! — мop. так тримати!
4) як дієслово-зв'язка в складеному іменному присудку знаходитися, залишатися в якому-небудь станіkeepsilence! — не шуміти, замовкніть!
-
12 keepsake
nподарунок на згадку* * *n -
13 memorial
1. n1) пам'ятник, меморіал2) меморандум; пам'ятна записка; замітка3) pl хроніка, літопис4) детальний виклад фактів у петиції5) юр. виписка з документа6) церк. поминання7) бух. книжка для щоденного запису торгових операцій, меморіал2. adjпам'ятний, меморіальний; що нагадуєM. Day — амер. день пам'яті полеглих під час воєн (30 травня)
3. vскладати (подавати) петицію* * *I n1) пам'ятник; меморіал, монумент2) юp. меморандум; пам'ятна записка; icт. записка, замітка; неофіційна дипломатична заява3) pl хроніка, літопис5) юp. виписка з документа6) цepк. поминання7) eк. меморіал, книга для щоденних записів торговельних операційII a1) пам'ятний, меморіальний; який встановлюється на згадкуmemorial service — заупокійна служба; поминальна служба
2) = memorativeIII v -
14 recordative
-
15 stele
n1) стела, кам'яна плита з написом (зображенням)2) напис на стелі3) ручка, держак; ратище списа* * *I ['stiːl(i)] n1) стела, кам'яна плита або стовп із написом або зображенням ( на згадку про що-небудь); напис на стелі2) бoт. стела, стельII [`stiːl(i)] nрукоятка, держак -
16 thanksgiving
n1) подяка2) подячний молебень; подячна молитваT. Day — амер. День подяки (офіційне свято пам'яті про перших колоністів Массачусетсу в останній четвер листопада)
* * *n1) віддяка, подяка2) вдячний молебень; вдячна молитва3) aмep. (Thanksgiving, Т. Day) День подяки (офіційне свято на згадку перших колоністів Массачусетса, що святкується в останній четвер листопад) -
17 token
1. n1) знак; символ2) подарунок на згадку (на спомин); сувенір3) ознака, прикмета4) розпізнавальний знак5) талон, жетон6) знаменняtoken desegregation — амер. символічна десегрегація
token compliance with desegregation order — амер. формальне підкорення наказу про десегрегацію
token gesture — символічний (умовний) жест
token imports — символічний імпорт; імпорт незначної кількості товару
token occupation — військ. часткова окупація
by the same token, by this (by that) token — до того ж, крім того; ще один доказ того, що
more by token — розм. більш того
* * *I n1) знак; символa token of respect [of regard, of affection] — в знак поваги
in token of — в знак (чого-н.)
his actions are a token of his sincerity — його діяння говорять про його; симптоми the tokens of a disease симптомы хвороби
2) подарунок на пам'ять; сувенір3) ознака, прикметаto give some token of intelligence — знайти ознаки розуму; пізнавальний знак
4) талон, жетонthis token will admit you to the swimming pool — з цим жетоном ви можете пройти до плавального басейну
5) icт. знамення••by the same token, by, this /that/ token — до речі; крім того; зайвий доказ того, що
II amore by token — дiaл. більш того
символічний; формальний; номінальнийtoken coin — = toke nraoney
token gesture — символічний /умовный/ жест
token smile — щось, на зразок посмішки
token occupation — воен. часткова окупація; символічна десегрегація; символічний прийом в "білу" школу двох-трьох негрів
token compliance with the desegregation order — aмep. формальне підкорення наказу щодо десегрегації
IIItoken imports — eк. імпорт незначної кількості товару, символічний імпорт
υ бути знаком; символізувати -
18 mentionable
adjщо заслуговує на згадку; що може бути згаданий -
19 burn
I n1) опік; обпечене місце2) клеймо, тавро3) випалювання рослинності (на землі, призначеної до обробітку)4) випалювання ( цегли)5) сигарета6) cл. ошуканство, обманII v(burnt, burned)1) палити, спалювати (тж. burn down); випалювати; використовувати як паливо; топити ( яким-небудь матеріалом); фiз. спалювати в ядерному реакторі; xiм. згоряти, швидко окислятися2) горіти, палати, згоряти (тж. burn away); палати, горіти (ентузіазмом, ненавистю); горіти, світити ( про лампу); горіти, сяяти ( про зірки); ( for) мати палке бажання ( володіти чим-небудь), жадати3) обпекти, отримати опік4) викликати загар, засмагу ( про сонце); загоряти6) обпалювати (цеглу, гончарні вироби); випалювати ( вугілля)7) висушувати ( землю); викликати тріщини; обсмалювати8) спалювати, страчувати на багатті; померти на багатті; aмep.; cл. стратити на електричному стільці9) мeд. припікати; таврувати ( тварин)10) викликати печію, пекти11) мчати щосили ( часто burn up)12) cл. обдурити; ошукатиIII nшотл. струмок, струмочок -
20 commemorate
v1) святкувати, відзначати ( яку-небудь подію)2) влаштовувати на згадку, на честь; ознаменовувати3) відзначати в наказі; оголошувати подяку
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Название Украины — «Украина» название государства Украина, а также историческое название ряда территорий. Содержание 1 Этимология и употребление слова «Украина» в источниках и литературе … Википедия
Грабовский, Леонид Александрович — В Википедии есть статьи о других людях с такой фамилией, см. Грабовский. Леонид Александрович Грабовский [[Файл … Википедия
Грабовский, Леонид — Леонид Грабовский Леонид Александрович Грабовский (укр. Леонід Олександрович Грабовський р. 28 января 1935 Киев) украинский композитор. Проживает в США с 1990 г. С 1951 по 1956 Грабовский учился на экономическом факультете Киевского университета… … Википедия
Грабовский Л. — Леонид Грабовский Леонид Александрович Грабовский (укр. Леонід Олександрович Грабовський р. 28 января 1935 Киев) украинский композитор. Проживает в США с 1990 г. С 1951 по 1956 Грабовский учился на экономическом факультете Киевского университета… … Википедия
Грабовский Леонид Александрович — Леонид Грабовский Леонид Александрович Грабовский (укр. Леонід Олександрович Грабовський р. 28 января 1935 Киев) украинский композитор. Проживает в США с 1990 г. С 1951 по 1956 Грабовский учился на экономическом факультете Киевского университета… … Википедия
Грабовский Л. А. — Леонид Грабовский Леонид Александрович Грабовский (укр. Леонід Олександрович Грабовський р. 28 января 1935 Киев) украинский композитор. Проживает в США с 1990 г. С 1951 по 1956 Грабовский учился на экономическом факультете Киевского университета… … Википедия
значок — чка/, ч. 1) Невеличка, перев. металева пластинка прямокутної, округлої і т. ін. форми з певними зображеннями, якою нагороджують кого небудь за заслуги або яку носять на знак солідарності з ким , чим небудь, належності до якоїсь організації чи на… … Український тлумачний словник
незабудь — і, ж. 1) Щось пам ятне, згадка. •• На не/забудь на згадку. 2) діал. Незабудка … Український тлумачний словник
пам'ятка — и, ж. 1) розм. Предмет, що служить нагадуванням про кого , що небудь. || Те, що лишилось як наслідок чогось. || перен. Те, що служить наочним свідоцтвом чиєї небудь справи, праці і т. ін. •• В па/м ятку кому пам ятатися комусь. На па/м ятку на… … Український тлумачний словник
панахида — и, ж. Церковна відправа по померлому. || Те, що приносять на поминальну відправу на згадку про померлого (паляниці, мед і т. ін.). •• Громадя/нська панахи/да збори перед похороном, присвячені пам яті померлого; траурний мітинг. Найма/ти… … Український тлумачний словник
приберігати — а/ю, а/єш, недок., приберегти/, ежу/, еже/ш, док., перех. 1) Ощадливо витрачаючи, використовуючи (гроші, продукти і т. ін.), відкладати частину на якийсь час про запас. || Дбайливо ставлячись, не розтрачувати (добро, багатство і т. ін.). 2)… … Український тлумачний словник